Формування порівняльно-правового мислення варшавських юристів у першій третині ХІХ століття

У книзі розкрито політичний, інституційний та інтелектуальний контексти розвитку правової думки варшавських учених у першій третині ХІХ ст. Показано, що в цей період варшавські вчені-юристи стали авторами оригінальних ідей щодо: позитивного та національного характеру права та національного правопорядку як одиниці правової картини світу, яка забезпечувала плюральність правового та політичного розвитку; правових сімей та класифікації національних правопорядків; іманентного характеру загального елемента в праві. У такий спосіб вони побудували тріаду окремого, особливого та загального в праві, яка стала основою позитивістського правового мислення та юридичної науки взагалі.

У різних контекстах продемонстровано особливості порівняльно-правового (неметафізичного, емпірико-центричного, позитивістського, соціологічного, плюралістичного) мислення варшавських юристів, яке втілилося у формуванні відповідної наукової правової картини світу, баченні характеру нової юридичної науки та місця у ній порівняльно-правового знання.

Для науковців, викладачів і всіх, хто цікавиться історією розвитку правової думки.