Порівняльна історія права: вітчизняна традиція концептуалізації

У монографії досліджуються процеси становлення і розвитку вітчизняної традиції концептуалізації порівняльної історії права. Автором на основі комплексного і системного опрацювання праць доведено, що цілісність традиції ґрунтувалась на поєднанні поглядів, ідей, уявлень науковців щодо сутності порівняльної історії права.

Варіативність осмислення ученими порівняльної історії права відбивала такі наукові явища суспільної реальності як формування її «образу» представниками історичної школи права в Україні у другій половині XIX ст., концептуалізацію у рамках соціологічно-позитивістського напряму, акцентування уваги на конкретних порівняльно-історичних правових дослідженнях у працях українських учених за кордоном у 20-х - 80-х роках XX ст.

Автором монографії висловлено думку, що елементи «традиційності» можуть бути використані і при інтерпретації порівняльної історії права в контексті розвитку постнекласичної науки на початку XXI ст., гармонізуватись із поняттям «новаційне» розуміння. Поєднання у комплексі «традиційності» і «новаційності» дозволило зробити висновок про осмислення порівняльної історії права за сучасних умов як сфери міждисциплінарних й компаративних наукових досліджень.

Для науковців, студентів, курсантів, а також тих, хто цікавиться проблемами теорії, історії права і держави, порівняльного правознавства.