Закон України “Про туризм”

Всі закони України та кодекси України в редакції останніх змін і доповнень!

Згідно Закону туризм - це тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.

Турист - це особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Організаційними формами туризму є міжнародний і внутрішній туризм.

Суб'єктами туристичної діяльності є:




туристичні оператори (юридичні особи, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг);


туристичні агенти (суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг);


інші суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;


гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу;


фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо.



Державне регулювання у галузі туризму здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади в галузі туризму, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністрації.

Розділ ІІІ Закону присвячений безпеці туризму. Держава гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон.

Стаття 15 Закону регулює питання фінансового забезпечення відповідальності туроператора та турагента перед туристами.

Відповідно до статті 17 Закону діяльність туроператора і турагента підлягає ліцензуванню.

Законом передбачено присвоєння категорій якості та рівня обслуговування об'єктам туристичної інфраструктури.

За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). Договір на туристичне обслуговування укладається у письмовій (електронній) формі. Договір на туристичне обслуговування може укладатись шляхом видачі ваучера. Визначається перелік відомостей, які мають бути надані туристу до укладення договору на туристичне обслуговування. Кожна із сторін договору на туристичне обслуговування може вимагати внесення змін або розірвання договору у зв'язку з істотними змінами обставин, з яких вони виходили при укладенні договору. До істотних змін обставин належать:




погіршення умов подорожі, зміна термінів подорожі;


непередбачене збільшення транспортних тарифів;


введення нових або підвищення діючих ставок податків і зборів та інших обов'язкових платежів;


різка зміна курсу національних валют;


інші підстави, за домовленістю сторін.



Права та обов'язки туристів і суб'єктів туристичної діяльності визначаються статтями 24 і 25 Закону.

Розділ VI встановлює відповідальність за порушення законодавства України про туризм. Вы можете посмотреть морское право Украины для понимания всех аспектов перевозки пассажиров по морю.